Толока - це спільна, гуртова справа людей
27- 29 жовтня 2017 року в обласному Виставковому центрі "Козак - Палац" уже втретє відбулася одна з найбільших літературно - мистецьких подій України - міжнародний фестиваль "Запорізька книжкова толока". Мені пощастило відвідати тимчасову "книжкову столицю України". Враження залишилися незабутні !
Першою була зустріч в обласній бібліотеці для юнацтва з молодим і талановитим чоловіком Максом Кідруком. Раджу всім познайомитись з його творчістю і прочитати останній роман "Не озирайся і мовчи", який поповнив фонд нашого БІЦу з автографом автора.
Першою була зустріч в обласній бібліотеці для юнацтва з молодим і талановитим чоловіком Максом Кідруком. Раджу всім познайомитись з його творчістю і прочитати останній роман "Не озирайся і мовчи", який поповнив фонд нашого БІЦу з автографом автора.
А далі була подоріж до "Козак - Палацу", де тепло зустрічали привітні волонтери. І ось я уже у жвавій розмові познайомилася з письменницею Антонією Цвід з Києва.
Важко було пройти і не придбати трилогію "Кохані жінки Тараса Шевченка".
Потім мою увагу привернула симпатична жінка Ніка Нікалео - українська письменниця, громадська діячка, перекладач, голова ГО "Львівський жіночий літературний клуб". Вона побажала читачам БІЦу "Сузір'я" приємного читання з надією на нові та цікаві зустрічі. Головний вислів у жітті Ніки : "Усе роблю з любов'ю".
Моя подоріж продовжувалася щирими зустрічами із земляками, письменниками рідного краю - Михайлом Буряком, Ольгою Ліщук, Любов Геньбою та Вірою Коваль. Адже вони всі були гостями "Сузір'я" і тепло зберігають в пам'яті незабутні хвилини спілкування з гімназистами.
Не довелося мені довго шукати і нового літературного героя із книжки "Хлопчик - укропчик".
З його хрещеним батьком - казкарем Саньком Ситом (Олександром Виженком) ми зустрілися як давні і добрі знайомі. Автограф на книзі і побажання "щастя і миру" були адресовані не тільки мені, а й усім читачам нових казок.
Атмосфера доброзичливості, творчості і надії панувала і на майданчику "Книголісся".
Тож, так і хочеться постійно повторювати , що КНИГА жила, живе і буде жити, не зважаючи на всі найновіші технології. А професія бібліотекаря залишиться тим надійним місточком між письменником, видавцем і читачем.
Немає коментарів:
Дописати коментар